Online

23.03.2018

Як предки святкували Великдень

У системі православного світогляду свято Великодня, або Паски, тисячоліттями, починаючи з часів до нашої ери, і до нині, займало одне з найважливіших місць у системі Кола Року – календаря головних свят наших предків (Коляди), Програми для людства, яку щорічно надає у Мир Творець.

 

Програми, яка проходить щорічно усі етапи життя: народження, хрещення, затвердження у Праві, передачі у явний Мир, виконання людьми (у повному обсязі), аж до завершення дії такої, та її відходу.

Усе дійство починалось від Різдва Нового Кола Року (7 січня) та закінчувалося на Святвечір, коли Земля завершувала повний оберт навколо Сонця (6 січня).

Виходячи з цього для православних минулих часів Коло Року було зрозумілою послідовністю, порядком головних православних свят, які були чітко пов’язані з астрономічним рухом Землі навколо Сонця. У цьому русі визначальними і зрозумілими ставали головні орієнтири для побудови Кола Року – сонячні рівнодення (а їх два у році) та сонцестояння (їх теж два).

 

Ці явища фіксувались найпростішими астрономічними вимірами, що їх виконували Святі Отці минулого, календарно ділячи рік на чотири частини (чверті), кожна з яких мала своє значення у Колі Року.

Так зимове сонцестояння, яке припадає на ніч з 21 на 22 грудня, є чітким орієнтиром для визначення дати відходу Старого Кола Року і дати народження Нового Кола Року. Дія відбувається через 16 днів після зимового сонцестояння і припадає на перехід дня з 6 січня на 7 січня наступного року (по григоріанському календарю).

Саме тому 6 січня, на Святвечір, ми прощаємося зі старим Колом Року, а 7 січня, з ранку святкуємо Різдво Нового Кола року! Бо це є основою давнього православного календаря!

Усі чверті Кола Року творять, у його ході, рівні частини (рівносторонній хрест у колі), де кожна чверть визначає свої завдання та має послідовність православних свят.

Так перша чверть – це період народження Нового Кола Року (7 січня), земної Програми на рік, її хрещення та становлення, затвердження Творцем для Прави, передачі її у Яву, в Мир Землі, людям. Чверть завершується святом Благовіщення (7 квітня) коли Творець благословляє Програму Кола Року на дію в Яві.

 

Та особливо значимим для православних у цій чверті є свято Великодня (Паски), коли Творець передає затверджену Ним Програму Нового Кола Року у мир Землі, своїм дітям, людям!

Саме тому цей день, Великий День, важливий для Миру (тобто Великдень)! Православні у цей час висловлюють щиру вдячність Творцю за опіку і продовження земного життя!

Назва свята, Паска, походить від слова «пас». Відомо, в пасовій передачі пасом передається енергія руху з відомого шківа на ведений. Корінь «пас» присутній у словах – пасок, пасування, поліспаст і т. п.

В духовно-польовому плані в цей день починається передача енергії Прави Яві, передача енергії Програми Кола Року Небом Миру.

Таку подію відзначають тільки у вихідний день (неділю) одразу ж після весняного рівнодення (21 березня) і святкують три дні. Через це Великдень завжди припадає на проміжок від 22 до 28 березня, і не виходить за його межі.

Цього, 2018 року, Великдень (Паска) припадає на 25 березня, і святкується до 27 березня. З 28 березня починається Великодній (Паскальний) піст, який утримується 16 днів (до 12 квітня включно).

Слово «піст» означає – вхід (перехід) в Ірій Світлий Творця. Саме через це за давніх часів наші предки перебували очищеними в Благовіст Господній Великодній (свято Благовіщення, 7 квітня, потрапляє у період посту).

 

Величними символами свята Великодня є особливий білий хліб, який називають паска і варене та фарбоване яйце – крашанка. Хліб (паска) освячується Програмою Кола Року і той хто його приймає, стає «причасним» до цієї програми.

Крашанка – є символ життя, яким є зародок жовтка. Споживаючи разом паску і крашанку-яйце, ми приймаємо у себе, для життя, Програму Кола Року, яка передається через посвячену паску.

Свічка воскова – символ земного життя, де сама свічка – це тіло людини; полум’я свічки – її Дух; світло від свічки – її Душа; повітря (кисень) – Дух Ірію (те що підтримує життя).

 

У традиції нашого народу на другий день Великодня намагались відвідувати один одного, обмінюватись крашанками, змагатись крашанками у їх міцності, вітали рідних зі святом укріпляючи родинні стосунки.

В цей день (діти до 12 років) ходили з поздоровленнями до рідних, повитух, знайомих, хресних батьків, приносили «волочильне» – калача і кілька писанок чи крашанок. Їм давали в замін свої подарунки. Також цей день здавна називали обливаним понеділком.

Після третього дня Великодня починався 16-ти денний Піст, який готував людину до виконання завдань Кола Року і в період якого святкувалось Благовіщення – день благословління Кола Року Творцем у земному Мирі (7 квітня).

Саме усвідомлений духовний піст після Великодня вказував на готовність православних до виконання програми Нового Кола Року!

 

У кінці декілька слів про писанки – сакральні обереги з глибоким православним змістом.

Писанки виготовлялись з випаленої глини або дерева (ясен, ялівець, вишня), інколи і інших матеріалів.

Писались писанки під час Колядного Циклу, від Водохреща до Паски, саме тоді, коли у Праві йшло затвердження Програми Нового Кола Року. Завданням для писанки ставало збереження у хаті програми Кола Року і передачі її людям, бо писанки після обряду, ставали світлими оберегами.

Писанки та крашанки люди дарували на знак добра, щиро бажаючи здоров’я, краси, сили, врожаю. Їх берегли для запобігання від стихійного лиха – грому, пожежі, для лікування різних хвороб, від переляку, наговору, качали по зелені і закопували в землю, даруючи ниві, щоб хліб був повний і не вилягав, підкладали під вулик бджолам, аби ті безконечно роїлися, під жолоб худобі (корові, коневі) щоб були здорові, під чотири кути хати яку зводили перед Паскою.

 

Також писанки клали у труну померлим на Великдень. А у Навський Великдень приносили до могил померлих родичів, для швидшого повернення їх Душ у мир (реінкарнації).

З вище викладеного стає очевидним головне – у нинішній українській традиції святкування Великодня присутня значна частина давньої православної обрядовості, яка налічує десятки тисяч років!

Проте є те, що послаблює дію давніх православних обрядів та змінює значення таких. Саме з цієї причини відновлення давньої православного світогляду та обрядовості є справою надто потрібною та животворною!

Усіх православних вітаємо з Великоднем!
Слава Творцю та Світлому Ірію!

 

Стаття ТВО «Родовід» м. Рівне – по матеріалах з інтернету