25.01.2016

РІВНЯНИН ДОСЛІДИВ НОВІ ТАЄМНИЦІ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ, ЯКІ ЛЯГЛИ В ОСНОВУ КІНОСТРІЧКИ

     Днями у Рівному з’явився документальний фільм про таємниці Берестецької битви,яка була найбільшою битвою XVII століття у Європі.

     Знятий студією “Родовід” на основі нових гіпотез, історичних розвідок та, зрештою, глибокого аналізу офіційних джерел про битву, фільм «Берестечко. Битва за Україну» є результатом роботи небайдужих рівнян.

     У цій роботі певна частка зусиль належить рівненському досліднику Волинського краю Валентину Дем’янову. Різноманітна зібрана інформація та системний аналіз авторів фільму дають кардинально інше уявлення про перебіг подій Берестецької битви.

     Про хід цих подій та про дослідницьке підґрунтя історичної картини Берестецької битви журналісту порталу «ЧаРівне.інфо» вдалось поспілкуватись з учасником зйомок, рівненським дослідником історії краю Валентином Дем’яновим.

     Валентин Дем’янов є автором друкованого дослідження про давнє Рівне під назвою «Велич Дулібії Рось. Суренж (Таємниці Волинської землі)». У книзі йдеться про те, що саме Волинська земля є центром слов’янського світу, а столиця древньослов’янської землі знаходилась на місці сучасного Рівного і звалась Суренж (Соуренж), свідченням чого є окремі артефакти, знайдені на території Рівного.

     Як розповів сам дослідник, спонукати українців до вивчення правдивої історії свого краю, своєї країни – є головним завданням фільму. Бо маємо лишень офіційну версію такої історії, і про важливі події дізнаємось саме з тих джерел, які нам пропонують. Тому варто зазирнути до інших матеріалів і відтворити події так, як це відбувалось насправді.

     За словами Валентина Дем’янова, історичні українські першоджерела останні три століття навмисне знищувались, через що зараз маємо історію, написану, головно, недругами України 17 ст.

     Дослідник акцентує увагу на фактах, які власне і доводять неправдивість існуючих розповідей про битву під Берестечком. В таких розповідях говориться, що, нібито, польське військо після Берестечка не переслідувало українців, а відразу ж після битви пішло у Польщу сповіщаючи Європу про перемогу над козаками, яких, за польськими даними, полягло до 30-ти тисяч. Хоча це суперечить результатам розкопок під Берестечком знаного українського археолога Ігоря Свєшнікова, який оцінював українські втрати у 7 до 10 тисяч полеглих.

     Подібні факти змушують ставити під сумнів як виголошені розрахунки втрат української армії так перебіг подій у королівських хронографів 17 століття – Станіслава Освенціма, Йоахима Пасторія, Альберта Кояловича.

     Географія подій та дивні хронологічні рамки битви теж ставлять багато питань. Вони результат умисних історичних приховувань та підтосувань вказаних хронографів. Саме через це нам майже нічого не відомо про події вже під Мізочем.

     – Хоча ще у радянські часи ходили розмови, що місцеві селяни виорювали дивні металеві речі на полях, які нагадували середньовічну зброю. Тоді казали, що колись тут, недалеко, була битва козаків і поляків, але записів про неї не збереглось. Свідками події залишились окремі кургани та могили, які місцеві жителі називали козацькими, – сказав пан Валентин.

     Але на цьому загадки не закінчуються. Цікаво, що «велична» перемога над козаками так збентежила польського короля Яна Казимира, що він дивним чином зрікається престолу і утікає до Франції. Чи не дивний крок для рятівника Речі Посполитої і великого переможця?

     Варто також запитати, а з яких причин можновладці середньовічної Європи спорядили чи не найбільшу для 17 століття армію? Невже для того щоб приборкати якусь частину Речі Посполитої і повоювати з неосвіченними селянами, які, нібито, не мають держави, військового вишколу та фінансового ресурсу?

     – Та і чому, так званий переможець битви під Берестечком, Ян ІІ Казимир, не йде далі у глиб України, аби остаточно і на століття уперед навести лад у «підпорядкованих» йому бунтівних уділах? Чому він не рушив переможною ходою по землях Волині, Поділля, а далі і на Запорізьку Січ? Це було б логічним кроком для великого приборкання України? – запитує Валентин Дем’янов.

     Під кінець варто зауважити, у фільмі прогдядається і інша, не менш важлива лінія. Вона стосується постаті Івана Богуна. Автори фільму вважають Івана Богуна керівником української держави 17 століття, визначним полководцем та державним діячем, який очолював українську армію та козацьке військо під Берестечком. Саме його діяльність чи не найбільша таємниця сьогоднішньої української історії.

     Переглянувши фільм, варто поставити собі такі запитання: якою ж була українська держава у 17-му столітті? Чому ця держава завзято відстоювала свій православний світогляд та державну незалежність? Чи зможемо ми належно пошанували подвиг славних предків?

Джерело: http://charivne.info/rivne-news/rivnyanyn-doslidyv-novi-tayemnytsi-berestetskoyi-bytvy-yaki-lyahly-v-osnovu-kinostrichky