СВЯТО СТРІТЕННЯ – СВЯТО ЖИТТЯ!

В Україні в давні часи, а на Рівненщині донині, на свято Стрітення випікали і випікають цікавих пташок, жайворонків, у формі символічного обрядового печива чи пампушок. Таких жайворонків давали малим дітям, щоб ті весело закликали весну та новий цикл світлого життя, допомагаючи йому збороти усе темне.

Освяченою у цей день святою водою предки лікували хвороби та недуги. Мандрівників, особливо чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, подавши хліб та сіль, скроплював стрітенською водою, говорячи важливі слова: «Бог, хай тобі допоможе». До того ж, на прощання, він благословляв увесь почт, кажучи – «Отче! Захисти і охорони».

Але, що таке свято Стрітення і чому предки випікали символи жайворонків у переддень свята?

Давню цікаву легенду про жайворонків записав Сергій Плачинда, помістивши її у своїй книжечці під назвою «Лебедія».

Легенда розказує, що якось темний Чорнобог наслав на землі оріїв велику дику орду – чорняків. Чорняки, що вдерлися в країну Оріану, полонили перших сорок орачів – палких послідовників Оря (давнього духовного вчителя).

Вороги люто катували орійських ратаїв (духовних воїнів), а потім прив’язали їх до сорока стовпів, щоби спалити. Коли чорняки зносили хмиз, боги Вирію (Світлого Ірію) перетворили прив’язаних у жайворонків, які хутко покинули місце страти.

Прилетівши на рідні землі жайворонки дзвінким співом своїм просвітили народ, розповівши про біду, яку несли чорняки, та навчили як оборонити свою землю і душі.

Вони закликали люд іти в поле «до орачества», себто до праці духовної, і пояснили, як Світлий Ірій та Права дбають про свій світлий народ, якщо той працьовитий і духовний.
Відтоді жайворонки, як символи духовних воїнів, щовесни кличуть світлий народ у поле, на духовну і земну ниву, доглядати такі, надихаючись на зв’язок з Вишнім Ірієм, від якого
отримуємо життєві сили, пророкуючи урожай та добре життя. Бо лишень Божим промислом має керуватись світла православна людина, яка відає і шанує Творця та Праву, щоб жити у добрі та мирі.

Ось така легенда, та пояснення до неї.

Але як же Стрітення? При чому тут воно?
Багато чого можна зрозуміти, якщо знати давній православний календар, Який зветься Колом Року. Сакральною по змісту є і абревіатура «жайвір». ЖАЙВІР означає – Живий Атман (дух) Іарої (ярої) ВІРи.

Тобто ЖАЙВІР – це дух з Прави, від Творця, який захищає праведних та вірних православних, які живуть у Праві, відають Праву, славлять Праву. Той дух який творить справжнє чисте життя, який несе любов та злагоду у наш мир, який сприяє відродженню життя на планеті у новому Колі Року (новому році), який сприяє появі достатку у домі, віщує добрий урожай на полях та плодовитість свійських тварин.

Знавцям православ’я добре відомо – у першій чверті Кола Року (Коляді) народжується та охрещується нова Програма Кола Року, та, яка для нашого Миру (Миру Землі), яка приймається Творцем для нього.

На початках Кола Року ця програма проходить етапи свого зростання у Праві та поступово готується до благословління (затвердження) Творцем.

Кожного року 15 лютого Програма Кола Року благословляється (затверджується) Творцем і направляється для поширення на усіх рівнях Прави, щоб по завершенні цього процесу бути готовою до передачі у мир Землі у визначений день, що зветься Великоднем.

Великдень має і іншу назву, яка символізує процес передачі Програми Кола Року – Паска (від пас, пасок). У предків цей день святкувався у першу неділю після Рівнодення і мав чітку прив’язку до нього (у проміжку від 22 до 28 березня, в період першої седмиці від Рівнодення).

Благословління Творця Програми Кола Року стає актом надзвичайної енергетичної сили, яке своїм світлом оживляє усю природу і надзвичайно благотворно впливає на усе земне світле та любляче Творця.

Животворну силу у цей день отримують і води джерел та колодязів. Ці води наповнюються особливою лікувальною силою. Древні казали – «Стрітенська вода життя явно паростить земним рослинам і тваринам». Освячені певним способом воскові свічки отримують у цей день особливу лікувальну енергію. Їх використовують для цілительства – допомоги хворим і немічним.

Стається це через те, що стрітенська свічка є символом Світлих Духів, які своєю силою захищають кожну людину. Вона допомагає тим, хто щиро вірує в Творця та Праву і шанує Закон.

Таку свічку запалювали і під час страшної грози та грому, просячи захисту від біди (ураження блискавкою, запобігання пожежі). Тому свічку у народі звали ще і громницею.
Зі Стрітенням пов’язували надії на весну. З цього приводу приказували: «Прийшла громниця – зими половиця» (поворот на весну).

В Українській народно-поетичній творчості Стрітення – це символ перелому, початок періоду змін, потужне оживлення природи! Натомість сьогодні, ми, православні, повинні розуміти те головне, що відбувається у Просторі в цей день – Творець благословляє нову Програму Кола Року! А ми стрічаємо цю подію, як велику радість, що Творець і Світлий Ірій дбають про матінку Землю, про усе живе на ній, про нас, своїх дітей!

Слава Творцю та Світлому Ірію!
Зі святом Стрітення усіх!

 

Стаття ТВО «Родовід» м. Рівне – по матеріалах з інтернету