ЩО КУРИЛИ ЗАПОРОЗЬКІ КОЗАКИ. Корисно чи шкідливо для здоров’я?

     На початку 1990-х років ми щотижня збиралися у Будинку офіцерів м.Дніпропетровська на збори активу Низового Козацького Товариства – першої козацької організації нашого регіону, де я був прес-курінним. Якось перед початком чергового зібрання наш осавул побачив, що я, закуривши, сильно закашлявся, і поцікавився:

     – Бронхи?

     – Простуда, – махнув рукою у відповідь.

     – Я дам рецепт запорожців, яким уже не одного вилікував від цього недугу, – впевнено сказав осавул.

     Діставши блокнот, я ретельно записав кожне слово. Потім підібрав відповідний склад, згідно з рецептом, наповнив ним справжню (!) запорозьку люльку, подаровану мені легендарним Дідом Сашком (Олександром Кузьменком). Цю люльку він ще підлітком знайшов перед війною на Кодацькій фортеці, куди організував похід 15 із 16 хлопців-однокласників, де всі постриглися під козаків. Правда, вже наступного дня у кабінеті директора школи чубаті голови були перетворені «під Котовського». Незважаючи на це, козацький дух не покинув однокласників. Коли у 1941 році розпочалася війна, десятеро із них вступили у підпільну молодіжну організацію ОУН (бо за віком ще не могли стати членами дорослої патріотичної організації). Усі, хто не загинув від рук гітлерівців, пізніше були виявлені органами НКВС і отримали серйозні вироки, до смертної кари включно.

     І яке ж було моє здивування, коли після кількох викурених люльок кашель як рукою зняло! Незабаром той рецепт опублікував під рубрикою «Хочте – вірте, хочте – провірте» у Всеукраїнському транспортному тижневику «Прима», де працював, і журналі «Борисфен», що розповсюджується на п’яти континентах, де був членом редколегії.

     Можливо, у козаків були й інші рецепти, але нагадаю саме той, що допоміг мені, оскільки з приводу куріння постійно чимало дискусій у суспільстві. До речі, наукою доведено, що ті, хто викурює три сигарети на добу, рідше хворіють на простудні захворювання, оскільки нікотин вже на першій стадії вбиває мікроби, які викликають інфекцію. Велика ж кількість викуреного, безумовно, шкідлива, бо нікотин від однієї сигарети звужує на 20-30 хвилин кровоносні судини і при частому курінні омертвляються клітини, що викликає ряд захворювань. Крім нікотину, шкідливі і різні смоли, що потрапляють в організм.

     Із приводу цього варто додати, що люльку, як правило, курять всього-навсього кілька разів на добу, що значно менше від кількості середньостатистичних (близько півтора десятка) сигарет. Це, очевидно, зумовлене тим, що у козацькому рецепті менше тютюну і, відповідно, знижується залежність від нікотину. Щодо козаків, то з історії відомо, що багато із них, якщо не гинули у боях, хоч і курили, жили по сто і більше років.

 

     ТЮТЮН КОЗАЦЬКИЙ

 

     Половина об’єму складається із тютюну, що росте у наших краях. Інша половина – суміш висушених і подрібнених трав, склад яких підбирають, виходячи із конкретних потреб і врахуванням їх властивостей:

     м’ята перцева – ароматизуючий і заспокійливий засіб;

     материнка – протизапальний і ароматизуючий засіб;

     ковила (тирса) – покращує зір;

     буркун – ароматизує тютюн і запобігає ревматизму при перебуванні у вологому середовищі;

     полин (чорнобильник) – «чорні» думи відганяє;

     терен (сушені квіти і молоде листя) – біостимулятор широкого спектру дії;

     любисток – конкретний напрям дії невідомий.

Джерело: http://bkovtoniuk2.io.ua/s947956/shcho_kurili_zaporozki_kozaki