Online

23.03.2016

Виклик офіційній історії: у Рівному відзняли документалістику про Берестецьку битву (ВІДЕО)

     Виклик офіційній історії. У Рівному відзняли документалістику про події 17 століття факти, які шокують та перевертають усе уявлення про історію України, зокрема Козаччини. Дослідники та автори фільму вважають, що у підручниках з історії України викладена фактично брехня про ключові події цілих історичних епох. Тож свою версію тих подій пропонують у стрічці «Берестечко: битва за Україну» – це перший та пілотний проект творчої групи.
     40-хвилинна відеострічка про події 17 століття під Берестечком відзняла невелика творча група з Рівного. Тут частина комп’ютерної графіки, частина запозичених кадрів із відомих фільмів. Але зовсім невідомий для глядача фактаж. Він і лежить в основі сценарію. Автор ідеї Петро Опанасюк хотів показати іншу історію України часів Козаччини. Не ту, яку зображають історичні монографії.

     Петро Опанасюк, автор ідеї та сценарію:

     – Коли взяти до уваги, що історія писана неправдиво, через те і виникло бажання викласти історію Берестецької битви і показати це людям.

     Головна сюжетна лінія – битва під Берестечком. Автор сценарію вдається до найменших деталей – як і де стояла українська армія на полі битви, де знаходився головний противник – польське військо. І найцікавіше – розписані події ще одного невідомого етапу битви – бою під Мізочем. Про це не згадується у жодній історичній книзі. Дані навмисно були приховані століттями, вважають дослідники, аби українці так і не дізналися про своїх справжніх національних героїв.

     Андрій Смусь, режисер стрічки «Берестечко. Битва за Україну»:

     – Історія писалася на правах сильнішого і писали її ті літописці, які відстоювали власні державні інтереси, поляки, московити і можна припустити як гіпотезу, що вони відстоювали інтереси тієї держави.

     Творча група показала історичні місця, де й досі лежать під землею рештки козаків. Кадри, які не увійшли до фільму: це закинуті кургани, де теж можуть бути поховані сотні воїнів. Про ці місця мало хто знає. Автор показує в сценарії блискавичний тріумф козаків над армією ворога у Берестецькому кровопролитому протистоянні. Це ще один шокуючий факт минулого та сміливий виклик офіційній історії.

     Петро Опанасюк, автор ідеї та сценарію:

     – Українці різні і будуть сприймати це по-різному, хтось сприйме, хтось помірковано, а хтось і агресивно цю інформацію сприйме.

     Над монтажем та режисурою проекту працював рівненський телевізійник Андрій Смусь. Цю роботу він називає скоріше проілюстрованою історичною гіпотезою та пропозицією глядачу переглянути своє уявлення про минуле України.

     Андрій Смусь, режисер стрічки «Берестечко. Битва за Україну»:

     – Хотілося передати цю епоху, показати козаків не голодранцями, а тими, які знали свою справу і досить добре реалізовували її в битвах.

     Як максимум – сюжет стрічки може претендувати на інтерес з боку відомих і режисерів, і науковців, і археологів, які б, принаймні, припустили, що історія могла бути не такою як пишуть у підручниках.

     Андрій Смусь, режисер стрічки «Берестечко. Битва за Україну»:

     – Це було би дуже правильно розкопки зробити в Мізочі. 

     Цю ідею вже позитивно схвалили і на рівні міської управи обласного центру. Керівник управління культури Рівного вважає, що вона змусить істориків як мінімум ще раз переглянути достовірність нашої історії.

     Тарас Максименко, начальник управління культури міста Рівне:

     – Сам фільм ставить багато питань – хто ми, чому Європа хотіла на нас нападати, чому козацьку державу хотіли знищити?

     Що думають самі історики про невідомі факти, які наводить автор у стрічці?! Науковці вимагають підтверджень та вважають фільм більше схожий на фантастику, аніж документалістику. Мовляв, літописи ще ніхто не відміняв. «Берестечко. Битва за Україну» – це перший пілотний відеопроект з Рівного. Творча група вже шукає меценатів, які готові вкладати кошти у виробництво стрічок про українське минуле. Адже лише справжня історія здатна пояснити теперішнє.