Online

12.08.2017

ПРАВА, ЯВА, НАВА ЯК ОСНОВА ДАВНЬОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Тема “Велесової книги”, світоглядних основ викладених в ній, знань світоустрою, якими володіли Старотці-Рахмани, фактів існування докириличного алфавіту, велесовиці, завжди хвилювали дослідників слов’янського минулого. Турбувала їх і прихована правда про Праву, Яву, Наву – основу давнього православ’я.

Дискусія стосовно понять Права, Ява, Нава широко розгорнулись у 90-ті роки XX століття після оприлюднення текстів «Велесової книги» – давньослов’янського твору на дерев’яних дощечках, копії якого були знайдені білогвардійським офіцером Алі (Олександром) Ізенбеком під час військових подій 1919 року у панські садибі села Великий Бурлук на Харьківщині.

Залишимо осторонь спірну тему походження «Велесової книги», оцінювання викладених у ній давніх текстів та особливостей копіювання таких на дерев’яних дощечках виготовлених для просвітлення в 9-10 ст. н. е. еліти давньослов’янської Роської держави.

Бо припускаємо, що сам оригінал «Велесової книги», найвірогідніше, гравірувався на металевих пластинах і був надійно схований Рахманами у давніх підземеллях рахманських центрів. На це ж натякають оприлюднені недавно велесовичні сакральні тексти на металевих пластинах – сімейні реліквії рахманських часів.

Вповні ймовірно, що копій «Велесової книги» на дерев’яних дощечках у часи Роської держави було виготовлено відносно багато (не менше десяти). І що одна з таких копій потрапила до Анни Ярославни, київської княжни, з якою вона і потрапила до Франції тієї пори.

Дослідники історії «Велесової книги» переконують нас, що саме цю копію, як і інші книги Анни, намагались віднайти російські дипломати у французьких монастирях під кінець наполеонівських війн. Бо супроводжуючи царські війська у складі німецько-австрійської коаліційної армії Шварценберга, вони потрапили до окупованого Парижу у 1814 році і діяли досить активно.

Є припущення, що частина дощечок «Велесової книги», що належали Анні (або їх копій) було вивезено до Петербургу, де після їх вивчення почалось формування нових копій для імперської знаті, захопленої «Історією…» Карамзіна та зацікавленою пошуками «русских» витоків.

Це «копіювання» здійснювалось по імперськи цілеспрямовано – з правками, внесенням у текст численних та «важливих» доповнень.

Ціллю таких маніпуляцій стало умисне «корегування» давньороського викладу, «виправлення» світогляду росів, яке мало отримати особливі ознаки, з елементами ідеології яхів, варягів, мосхів, угро-фіннів, прилаштування рахманських велесовичних текстів до імперських та окультних вимог того часу.

У компільованій версії «Велесової книги» з’явились згадки про Триглава (замість Трояні і Трійці), Перуна (замість Поряня), Симаргла, Мари та інших яхівських (варяжських) «божеств», які не мали прямого стосунку до Світлого Ірію та Прави, до світогляду росів.

«Переписувачі» перемежували рахманські православні молитви, які звернені до Творця-Сварога, до Прави, до Світлих Отців, численними славленнями темних богів та божків (істот антисвіту), з якими православ’я завжди боролось.

Так з’явилась масонська версія «Велесової книги» у копіях «під старовину», цікава для дворянських кіл захоплених окультизмом.

Схоже, через декілька десятиліть одна з таких «копій» осіла на Слобожанщині, де згодом потрапила до рук Алі Ізенбека, почавши свої детективні мандри Європою та світом…

Проте нас цікавить не цей детектив та трактування змінених текстів. Нас цікавить вичленування оригінального роського тексту «Велесової книги».

Виникає найголовніше запитання.

Як у найдених компілятах побачити правдивий, оригінальний, роський, давньоправославний текст? Як вилучити вставки та правки? Як звільнити давні роські, Рахманські тексти від завідомо неправдивого, чужого та привнесеного окультистами і масонами за ідеологічними мотивами?

Найкращим виходом було б ознайомлення зі справжніми текстами «Велесової книги» (уже говорилось, що такі, напевно, були гравіровані на металевих пластинах). Проте оригінальні тексти книги ще не знайдено…

Натомість, існують інші велесовичні сакральні тексти, виконані на металевих речах слов’янської доби, які за віком значно старшіза тексти «Велесової книги» від Анни Ярославни та ті, що знайдені Ізенбеком.

Публікація зображень таких у інтернеті вже дозволила дослідникам зробити перший аналіз та у цілому з’ясувати, які саме тексти у «Велесовій книзі» є первинними, а що завідомо грубо доповнено «переписувачами» 19 століття.

Уже сформувалась і однозначна позиція стосовно велесовичної букви «о», яка у період 15-16 століть, у візантійській за походженням кирилиці, почала звучати як «оук» та «у», що змусило наступні покоління слов’ян у зростаючій імперії Романових, вимовляти давню назву держави Рось уже як Русь.

Стали більш зрозумілими правила сакрального рахманського велесовичного письма, де кожній букві алфавіту відповідає один-єдиний, окремий звук!

Також виявилось, що сакральні слова є специфічними абревіатурами чи шифрограмами – набором скорочень з початкових букв слів наповненого глибоким світоглядним змістом речення.

Про що це говорить?

Про те, що аналіз фотографій з сімейними реліквіями з Вісло-Дніпровського регіону варто продовжити. Бо сакральним речам на таких фото щонайменше 2,3 – 1,5 тисячі років! А так як у інтернеті з’явились нові фото реліквій з давньослов’янськими велесовичними надписами, то спробуємо проаналізувати і їх.

На першому з нових фото бачимо сакральний роський артефакт на якому показаний вселенський світоустрій.

На округлій металевій пластині гравіровано композицію з велесовичних букв та знаків, які відтворюють структуру Ірію, православне бачення світобудови.

Видно, що Ірій (польова частина Всесвіту) ієрархічно складається з трьох головних частин – ПРАВИ, ЯВИ, НАВИ. На пластині такі позначені велесовичними буквами: зверху буква «П» – Права; з одного боку буква «Я» – Ява; з іншого боку буква «Н» – Нава.

Зрозуміло, що ця ієрархічна структура Ірію підтримається у бутті найвищою силою у Всесвіті – ОТЦЕМ (Творцем-Сварогом). Його на пластині позначає велесовична буква «О», яка є найбільшою за розмірами серед усіх знаків зображення і поставлена у центрі.

Тут варто зазначити, що поняття СВАРОГ теж абревіатура. Вона виступає на роській та українській мові у значенні – Святий Вишній Атман (Дух) Рівням Отців Господніх.

Складною абревіатурою є і поняття ГОСПОДЬ – ГОсподар Святим ПОлям Добрим (Ь – знак множини).

Поняття Сварог та Господь, як синоніми слова Творець, набагато ширше характеризують вселенське значення Отця-Творця.

Але буква «О» у центрі пластини не єдина.

У внутрішньому полі букви «О» видно букву «С» – символ Сина Творця. Цей символ показує на того з синів, якому Отець надає право здійснювати захист життя у Всесвіті, на якого найбільше покладається у своїх головних справах.

У верхній частині букви «О», між двома лініями, бачимо і інший символ, який нагадує трикутник. Це велесовична буква «Д» – символ Духа Святого, або того польового (духовного) механізму, яким Отець оживлює Ірій та Всесвіт. Бо Дух Святий – це Жива і Мога, та усі поля якими володіє Отець-Творець-Сварог.

Рівнораменний ХРЕСТ у низу – це знак святості Ірію, світла печать, яка говорить, що у світобудовчому плані так має бути завжди!

Аналогічне зображення бачимо і на другому фото, де округлий предмет має зверху вушко для ремінця чи ланцюжка.

Схоже на те, що перед нами зворотня сторона якоїсь важливої сакральної речі, лицьової поверхні якої ми не бачимо. Можливо це Рахманський оберіг чи Рахманський знак духовної влади, на що вказує надзвичайно тонке та якісне гравірування на цій частині предмету.

І як у першому випадку, у центрі округлої пластини бачимо символи Прави, Яви, Нави. Також у центрі бачимо символічну композицію з букв О-С-Д (Отець-Син-Дух Святий), і зображення рівнораменного хреста з низу.

Тут варто сказати, що на думку дослідників, роська абревіатура ХРЕСТ (не плутати з поняттям Христ!) має декілька смислових, понятійних розшифрувань (не менше трьох), через її особливу глибинність та значущість.

Конкретика кожного розшифрування залежить від того, у якому контексті застосовується слово. У даному випадку можливе таке роське та українське розшифрування: ХРЕСТ – Хто Рівнями Є Святості Творця.

Найімовірніше це ім’я того Сина, якому доручено виконувати волю Отця (Творця-Сварога-Господа) на усій Землі, у період Нових Часів.

Зображення підкреслює головне у православному світогляді – Отець (Творець-Сварог-Господь) щедро одухотворяє Ірій (Праву, Яву, Наву).

Саме Творець несе життя у Мир, де виконавцем Його волі є Син (у велесовичному написанні – СОІН), ім’я якого Хрест Отця Господа, через якого у Мир Землі посилається Чистий Дух для духовного кормління явлених душ.

Таке твердження підкріплюють і зображення з третього фото, на якому бачимо три велесовичні, роські, рахманські обереги різної форми, зі знаками духовного кормління (живлення) вселенського життя: О-С-Д (Отець-Син-Дух Святий).

По середині бачимо оберіг листоподібної форми, гострим кінцем до низу та вушком до верху. На ньому відтворено символіку, яку перед тим ми побачили у центрах композицій на першому і другому фото. Присутній на листоподібному оберезі і знак рівнораменного хреста.
З двох боків від центрального зображення бачимо фото округлих пластин з написом О-С-Д (Отець-Син-Дух Святий).

На них, у зрозумілих для давніх росів-слов’ян символах відображені механізми вселенського начала, механізми духовного кормління душ, які збудовані на ЗАКОНАХ Прави, Яви, Нави, та які порушити не здатен ніхто!

Але що означає поняття ЗАКОН?

ЗАКОН – це роська, рахманська абревіатура, яка стосується особливого вселенського знання, зведення правил, згідно яких Творець здійснює духовне кормління світлих душ, або КОНу – Кормління Отцем Небесним, що вимагає від нас розуміння механізму такого.

На роській та українській мові поняття ЗАКОН означає – ЗА (за правилами; відповідно до) Кормління Отцем Небесним.

Тобто ЗАКОН – це розуміння і виконання правил життя у Світлому Ірії, правил духовного кормління, правил Творця, правил КОНа.

Варто також сказати, що символіка О-С-Д (Отець-Син-Дух Святий) не перекреслює багаторівневу структуру Прави. Вона не спростовує наявності у Світлому Ірії інших небожителів, які включені у сомн Кола Творця та інших Кіл Світлого Ірію.

На те, що знання ЗАКОНУ Творця було широко розповсюджено і у всій Роській державі, вказує наступне, четверте опубліковане фото.

На ньому бачимо верхню частину плащової застібки з білого металу, на якому проглядаються велесовичні знаки та букви.

Зліва вирізьблено найвищу для росів символіку Світлого Ірію – букви О-С-Д (Отець-Син-Дух Святий), основу КОНа.

З права відтворено символ восьмикутного хреста, який символізує одне з Кіл Отців Світлого Ірію. Про смисл таких у наступних публікаціях.

Так про що ж говорить символічне зображення на, здавалось би, побутовій речі – застібці?

Про те, що ця річ сакральна і, найпевніше належала одному з Старотців-Рахманів слов’яно-роських часів. Бо благословління(дозвіл) на носіння металевої речі з такими знаками можливо було отримати лишень від найвищих духівників держави Рось, можливо від Першого Отця Роської Трояні.

Разом з тим, давні роські артефакти показують і певну загальну вживаність системи знаків у державі Рось, загальну значимість таких знаків, як для самих хранителів високих знань (Старотців-Рахманів, волхвів, священників), так і для роського народу, для усіх слов’ян Вісло-Дніпровського регіону.

Найбільш узагальнюючим у цьому плані є зображення на п’ятому фото, де навколо центральної композиції, О-С-Д (Отець-Син-Дух Святий), на округлій пластині з хвилястим краєм, який містить 19 вигинів-хвиль, розміщено восьмикутну зірку (символ наступного за рівнем Отця-Творця кола Отців), як і велесовичний сакральний абревіатурний напис роською мовою: СВРГІЄОЦЬ – СВАРОГ І Є ОТЕЦЬ.

Це ще раз підкреслює головне у слов’янському світогляді: Ірій, що складається з Прави, Яви, Нави, при усій складності багаторівневої побудови своїх частин, завдячує життям енергіям Творця-Сварога, які даються через систему духовного кормління (КОН), через Сина та Духа Святого, у відповідності до Законів Прави, Яви. Нави.

Тому, варто підсумувати та висловити наступне:

1. У слов’янських предків тисячоліттями існували глибокі знання світоустрою, розуміння механізмів керування Всесвітом, законів духовно-польового кормління усього явленого, де Творець (Отець-Сварог-Господь), як джерело, піклується про своє творіння, про Всесвіт, разом зі своїм Сином (Соіном) і Духом Святим, з усіма душами Світлого Ірію;

2. Роси-слов’яни добре знали – структура Ірію, вселенська структура, складається з трьох головних частин, Прави, Яви, Нави, кожна з яких відіграє важливу роль у вселенському бутті, в удосконаленні людських душ, у процесі життя у Всесвіті, де найважливішим фактором є світлість людської душі (через виконання законів Прави, Яви, Нави), яка надалі стає елементом Світлого Ірію, Прави, Неба, і входить у систему управління Всесвітом;

3. Старотці-Рахмани та волхви росів-слов’ян добре розуміли ті завдання, які ставить Творець, здійснюючи управління Всесвітом та Ірієм, усією ієрархією Прави, де підтримання життя, його опіка, захист та очищення від польового бруду (від антисвіту – темного польового вірусного утворення), як обов’язок, належить Хресту (не плутати з Христом!), Сину Господньому, який єдиний має право від свого Отця (Творця-Сварога-Господа) прощати і милувати.

Такий висновок підкріплюють і численні знахідки слов’янських, давньороських, давньоправославних натільних хрестиків з Волині, фото яких поміщені у інтернеті.

Такі хрестики мають одну цікаву особливість – вони охоплені колом (КОЛОМ ЖИТТЯ), структурою, яка разом з рівнораменним хрестиком у центрі, показує рух енергій кормління Творцем в єстві людини (таке складається з чотирьох компонентів).

Але і про це теж у іншій публікації…

Роси-слов’яни добре знали та розуміли не тільки структуру вишньої частини Ірію (Неба), ієрархію кола самого Творця, але і глибоку та складну структуру усього Ірію, включаючи рівні Прави, Яви, Нави.

Саме для вищого духовенства, Старотців-Рахманів та волхвів, зображення на сакральних речах нагадувало про основи світобудови, про механізми духовного кормління Отцем-Творцем усього живого (КОНу), про правила надання духовного кормління (ЗАКОНах Прави, Яви, Нави), про правдиве відтворення у символах усіх енерго-польових процесів вселенського управління.

Для чого?

Для запобігання спроб «модернізації» законів Творця, зумисного викривлення знань структури Ірію, спрощення або «доповнення» таких не існуючими елементами, тими, що належать до антисвіту та є ворожими до Творця і Світлого Ірію, тих які діють в інтересах антисвіту та його темних агресивних істот, польового гаддя.

Можливо вже час зрозуміти духовну велич роських предків?

* * *
По матеріалам з інтернету
http://horber.livejournal.com/